прибій

прибій
-бо́ю, ч.
1) Удари морських хвиль об берег. || Шум від таких ударів. || Хвилі, які б'ють у берег. || перен. Приплив, надмір почуттів, сил, енергії і т. ін.
2) Берегова смуга, в яку б'ють хвилі.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Игры ⚽ Нужна курсовая?

Смотреть что такое "прибій" в других словарях:

  • приб. — приб. прибор приб. прибавочный приб. прибавление Словарь: С. Фадеев. Словарь сокращений современного русского языка. С. Пб.: Политехника, 1997. 527 с …   Словарь сокращений и аббревиатур

  • прибій — іменник чоловічого роду …   Орфографічний словник української мови

  • прибічи — біжу, жиш, Пр. Прибігти, прибігати; бігом досягти якого небудь місця …   Словник лемківскої говірки

  • прибігати — дієслово недоконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • прибігти — дієслово доконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • прибіднення — іменник середнього роду розм …   Орфографічний словник української мови

  • прибіднено — прислівник незмінювана словникова одиниця розм …   Орфографічний словник української мови

  • прибіднитися — дієслово доконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • прибіднювання — іменник середнього роду розм …   Орфографічний словник української мови

  • прибіднювати — дієслово недоконаного виду рідко …   Орфографічний словник української мови

  • прибіднюватися — дієслово недоконаного виду розм …   Орфографічний словник української мови


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»